Повчальна Історія-притча від східного мудреця

Суспільство

Чоловік одружився з красивою дівчиною. Його любов до неї була безмірна. Одного разу у неї виявили шкірне захворювання і її краса стала її залишати. Її чоловік відправився в подорож і на зворотному шляху він втратив зір. Але незважаючи ні на що вони жили як і раніше.

Згодом вся її краса вичерпалася, але сліпий чоловік не помічав цього і продовжував любити свою дружину так само сильно, як і вона любила його. В один з наступних днів вона померла. Її смерть занурила його в печаль і страждання. Провівши всі необхідні ритуали, він вирішив покинути місто.

– Як ти зможеш ходити без сторонньої допомоги? Адже весь цей час ти справлявся завдяки своїй дружині, — пролунав голос перехожого.

– Я не сліпий, — відповів чоловік. Я лише прикидався. Якби вона знала, що я можу споглядати її потворність, це ранило б її куди більше ніж хвороба. Вона була хорошою дружиною. Я лише хотів зберегти її щастя.

МоральІноді нам краще прикинутися сліпими і не помічати недоліки інших. Скільки б зуби не прикушували язик, вони все одно залишаються разом у роті. Це і є дух прощення.

Навіть якщо очам не судилося бачити один одного, вони дивляться на світ разом, плачуть разом, моргають одночасно. Це і є єднання. Нехай Аллах благословить нас духом прощення, єдності та єднання.

1. Наодинці я говорю, але разом ми розмовляємо.
2. Наодинці я насолоджуюся, але разом ми святкуємо.
3. Наодинці я посміхаюся, але разом ми сміємося.

Це і є краса людських взаємин. Ми ніщо один без одного. У кожного в цьому світі своя унікальна мета, яка робить його важливим. Ніколи не дивіться на кого-небудь зверхньо.

Джерело

Залишити відповідь